Навчально-просвітницький захід із відзначення 100-річчя завершення Першої світової війни

мініатюра ukr new (6-12-2018)

        3 грудня студенти груп КН-11, У-18, Е-31, В-11 разом з викладачами кафедри українознавства та соціальних наук Слободенюк О.Р., Краснянською  Н.Д., Троян А.О., Гушковою  Н.М. провели тематичне заняття за програмою культурологічного лекторію, присвячене століттю закінчення Першої світової війни.

Викладачі Краснянська Н.Д., Слободенюк О.Р. розповіли студентам, що Перша світова війна тривала з 1 серпня 1914 до 11 листопада 1918 року. В ній брало участь 38 держав з населенням 62% від світового. Вона закінчилася 100 років, тому в цьому році всі країни відзначають століття з дня закінчення Першої світової війни.

Фронтовики, які пережили це пекло, поверталися додому (часом, в абсолютно іншу державу) з цілим набором фізичних і психологічних травм. Ці люди, більшості з яких не було і тридцяти років, не могли адаптуватися до мирного життя. Їх називали «неврахованими жертвами війни».

Доц. Троян  А.О. з використанням презентації розповіла, що в  європейській і американській літературі 1920-30-х трагедія «втраченого покоління» – молодих людей, які пройшли через окопи війни, – стала однією з центральних тем творчості цілого ряду авторів.  Особливо варто відзначити найвідоміші романи письменників-фронтовиків Еріха Марії Ремарка «На Західному фронті без змін», «Прощавай зброє!» Ернеста Хемінгуея,  «Смерть героя»  Річарда Олдингтона, «Вогонь» Анрі Барбса, «Три солдата» Джона Дос Пассоса.

У боях Першої світової війни брали участь Михайло Зощенко, Борис Лавреньов, Микола Гумільов, Валентин Катаєв, Дем’ян Бідний, Костянтин Паустовський. Сергій Єсенін, Олександр Серафимович, Михайло Булгаков, Михайло Пришвін, Валерій Брюсов, Олексій Толстой, Ілля Еренбург, Олександр Купрін та інші.

Патріотичний пафос солдатських пісень і офіцерських романсів у період Першої світової війни був дуже великий. У силу сильного емоційного впливу цих творів на серця солдатів, офіцерів вони були подібні до зброї, тому що піднімали бойовий дух людей. У ці роки в армії співали популярну пісню «Білої акації грона запашні…», текст романсу вперше був опублікований в 1902 р. «Біла акація» прозвучала у виставі «Дні Турбіних» за романом М. Булгакова «Біла гвардія». Згодом початковий романс став забуватися. У 1950-ті роки романс знову згадали, тому що було знято художній фільм «Дні Турбіних».

Студенти разом з викладачами із задоволенням прослухали цей романс завдяки технічним засобам навчання.

Кінцем виховного тематичного заняття була Хвилина мовчання, якої студенти та викладачі вшанували напам’ять загиблим в Першій світовій війні.


 

 

Share on Facebook0Share on Google+0Share on LinkedIn0Tweet about this on TwitterPrint this pageEmail this to someone