Шановні колеги, з глибоким сумом повідомляємо, що 17 березня 2022 року на 86 році життя від нас пішов великий Вчений, наставник та друг – Волошин Володимир Григорович.

Володимир Григорович вдало закінчивши у 1959 році Одеський гідрометеорологічний інститут за фахом інженер-метеоролог працював 5-ть років на Сахаліні і Курильських  островах. У 1974 р. захистив кандидатську дисертацію з проблем дифузії домішок в атмосфері і отримав вчену ступінь кандидата географічних наук. Разом з Головною геофізичною обсерваторією СРСР ім. Воєйкова провів 8 наукових експедицій з вивчення забруднення повітря у різних регіонах колишнього СССР (Братськ, Балаково, Пікалево, Волхов, Новокузнецьк, Запоріжжя, Красноярськ, Душанбе та ін.). В експедиціях приймали участь біля 100 студентів метеорологічного та інших факультетів інституту, які займались спеціальними  аерологічними спостереженнями.

Волошин В.Г. ініціював в Одеському гідрометеорологічному інституті підготовку спеціалістів по охороні  атмосферного повітря, створивши навчальний план  спеціалізації  «Метеорологічні аспекти забруднення атмосфери».

З 1978 до 1983 р. успішно поєднував навчально-педагогічну діяльність та активну науково-дослідну роботу. Наукова група під його керівництвом займалась питаннями екологічної (радіаційної) безпеки будівництва й експлуатації атомних електростанцій в Украйні. Було проведено 10-ть наукових експедицій у районах будівництва атомних електростанцій задля визначення впливу метеорологічних умов на розповсюдження  радіоактивних домішок при експлуатації Запорізької, Південноукраїнської, Рівненської, Хмельницької, Кримської й Одеської АЕС (останні дві, нажаль, не були побудовані).

В 1979 г. у складі робочої групи радянських спеціалістів приймав участь у роботах з проектування  АЕС в м. Сьен-Фуегосі  (Республіка Куба).

У 1984-1987 рр. Міністерством вищої освіти СРСР був відряджений у Республіку Гвінея, де як експерт вищої кваліфікації ВМО у Конакрійському університеті читав курси лекцій на французькій мові.

С 1988 р. продовжив плідну працю в Одеському гідрометеорологічному інституті та Одеському державному екологічному університеті на кафедрах  радіометеорології, експериментальної метеорології, теоретичної та синоптичної метеорології, де читав лекції по наступним дисциплінам:

Керував аспірантурою і підготував 4-х кандидатів наук (Нгуен Ван Хай, Амаро Л., Петров В.І. та Курішина В.Ю. у 2017 р.).

З 2003-2005 року працював у ОНУ ім. Мечнікова на кафедрі комп’ютерної математики, де читав лекції з «Теорії ймовірностей та математичної статистики» і «Математичного аналізу».

З 2006 року працював в ОДЕКУ як завідувач науково-дослідницької лабораторії «Проблеми забруднення атмосфери», продовжуючи наукові дослідження в області захисту атмосферного повітря

Волошин В.Г. (18.01.1937-17.03.2022) був відомим спеціалістом в області методів зондування атмосфери, дослідження дифузії шкідливих домішок в атмосфері, дослідження граничного шару атмосфери. За більш ніж 40 річний стаж викладацької та наукової діяльності він опублікував 67 наукових статей і є автором підручника «Радіофізичні методи зондування навколишнього середовища (Методи зондування атмосфери)» (2002), «Динамическая модель загрязнения атмосферы с метеорологическим препроцессором» (2013) і автор розділу «Загрязнение воздуха в Одессе» у монографії “Климат Одессы” під. ред. Смекалової Л.Ф (1983).

Слід нагадати, що свій складний та вдалий науковий та життєвий шлях Володимир Григорович пройшов пліч-о-пліч з своєю дружиною Волошиною (Самойлюк) Жанною Василівною (4.08.1938-5.07.2010), яка з 1955 року зв’язала своє життя з метеорологією. У 1960 році закінчила Одеський гідрометеорологічний інститут та отримала рекомендацію в аспірантуру, але трудову діяльність почала як інженер-синоптик бюро погоди на Сахаліні. Закінчила аспірантуру на кафедрі загальної метеорології під керівництвом професора Е.А. Бурмана, захистила кандидатську дисертацію у Головній геофізичній Обсерваторії у 1971 р.

Також вона вчилася і отримала відповідну підготовку  на психолого-педагогічному факультеті Одеського державного університету ім. Мечникова. З 1965 р працювала асистентом, старшим викладачем, а потім доцентом кафедри загальної метеорології, експериментальної метеорології, фізики атмосфери і кліматології ОГМІ. Вчене звання доцента отримала у 1978 р. Їі науковими інтересами були  дослідження мезомасштабних  локальних вітрів і урахування їх впливу на розсіювання атмосферних домішок. Дослідження базувалися на експериментальних матеріалах, що були отримані під час наукових експедицій, керівником яких вона була. В експедиціях приймали участь студенти, багато з яких продовжили  наукову роботу після закінчення інституту. Були дослідженні бризові та горно-долинні вітри Криму (5 експедицій), Кавказу, Одеси, вітровий режим у зоні будівництва Південноукраїнської та Запорізької атомних станцій. Плідно співпрацювала з Інститутом експериментальної метеорології (Обнінськ, Москва) – на протязі 15 років була відповідальним виконувачем багатьох наукових тем та за результатами власних досліджень  видала біля 50 наукових статей.

Як експерт з метеорології ВМО у 1984-1987 рр. разом з Волошиним В.Г. була відряджена Міністерством освіти СРСР для роботи у республіку Гвінея, де працювала на природничо-науковому факультеті Конакрійського університету (зараз це Університет імені Гамаля Абдель Насера https://www.uganc.org ) і здійснювала підготовку кадрів вищої кваліфікації в галузі метеорології – читала лекції з фізики атмосфери, динамічної метеорології, статистичної кліматології за програмами ВМО, керувала підготовкою дипломних робіт. Після повернення з відрядження продовжила роботу в ОГМІ і підготувала для Гвінеї кандидата географічних наук.

Далі вона як викладач і методист з багаторічним досвідом очолила роботу з методичного забезпечення дисциплін кафедри фізики атмосфери і кліматології ОГМІ, а потім ОДЕКУ. Так її зусиллями повністю була методично забезпечена дисципліна «Фізика атмосфери», а співавторстві з О.В.Волошиною розроблений та надрукований у 2007 році навчальний посібник «Фізика атмосфери, задачі і вправи».

Шановні колеги та друзі, прощання з Володимиром Григоровичем відбудеться у суботу 19 березня 2022 р. о 09.00, біля крематорію Таїровського цвинтаря, Одеса.