- 25.05.2021
Дух, духовність, душа… Це не просто споріднені слова … Вони пронизані корінням вселенської єдності, віри, надії та любові. У них – життя… Реальне, наповнене по вінця добром …
У час суцільного Інтернету душі черствіють, а серця міліють і стають холодними, мов крига. Матеріальне, наче павутиною, заснувало поступово все духовне. Аякже, без телефонів чи комп’ютерів нині – зась… Прикро зізнаватись, але ми на невидимі брами своїх душ навісили величезні замки. Стороннім увійти заборонено… А що далі?
Невідомо …
Тож ми сьогодні відправляємо меседж – у майбутнє, у незвідане й далеке.
Якщо нас, українців, не знищили, то ми гордо маємо право називатися нацією.
Якщо віру нашу не вирвали з душ християнських, то має все-таки відродитися любов і настати глобальне потепління сердець…
Як би тяжко не було нашим предкам, та вічними залишалися духовні речі: вишиванки на тілі, лелеки на хаті, хрестики при душі, а ще – передзвони церкви в серці… Це святе…
Тож наш меседж – цінувати духовне, вічне і земне. Знати історію роду свого. Відроджувати в душах оте «живе», тендітне й ніжне. Топити лід у серцях. Пам’ятати, що ми – українці…
Наш фоточелендж – не просто данина сучасності і моді,
Це справжній гімн вишиванці – генетичному коду нашого народу!
Тож одягаймо вишиванку не за примусом, а за покликом серця – нехай у душах українське все озветься!
Щира подяка нашим викладачам, студентам групи: Е-20, ВБ-20, ТЗ-20, ГМ-19, В-19, СТ-20, ГО-18, КН-41 за підтримку та участь у фоточеленжі!