Кафедра метеорології та кліматології здійснює підготовку студентів спеціальності 103 «Науки про Землю» за рівнями вищої освіти БАКАЛАВР освітньої програми «Науки про атмосферу» та МАГІСТР освітніх програм «Метеорологія» та «Кліматологія».

Кафедра є випусковою за наступними освітніми програмами:

• освітньо-професійна програма підготовки «Гідрометеорологія», спеціальність 103 «Науки про Землю», РОВ «Бакалавр»;
• освітньо-професійна програма підготовки «Метеорологія», спеціальність 103 «Науки про Землю», РОВ «Магістр»;
• освітньо-професійна програма підготовки «Кліматологія», спеціальність 103 «Науки про Землю», РОВ «магістр»;
• освітньо-наукова програма підготовки «Кліматологія», спеціальність 103 «Науки про Землю», РОВ «магістр».

Викладачі кафедри в складі робочих груп приймають участь у підготовці:

– Бакалаврів, які навчаються за спеціальністю 103 «Науки про Землю», для яких була створена освітньо-професійна програма «Гідрометеорологія (Атмосферні науки)» (240 кредитів ЄКТС). http://old.odeku.edu.ua/wp-content/uploads/OPP_Nauki_pro_Zemlyu_Gidrometeorologiya_240_YEKTS.pdf

Склад робочої групи за наказом ректора ОДЕКУ №323 від 25 листопада 2016 р. включавк.геогр.н., доцента Прокоф’єва О.М.,к.геогр.н., доцента Гончарову Л.Д., к.геогр.н., доцента Семергей-Чумаченко А.Б.

– Магістрів, які навчаються за спеціальністю 103 «Науки про Землю», для яких була створена освітньо-наукова програма «Кліматологія» (120 кредитів ЄКТС). Склад робочої групи за наказом ректора ОДЕКУ №323 від 25 листопада 2016 р. включав д.геогр.н., проф. Семенову I.Г.,к.геогр.н., проф. Iвус Г.П., к.геогр.н., доцента Гончарову Л.Д.,к.геогр.н., доцента Прокоф’єва О.М.,к.геогр.н., доцента ХоменкоI.А., к.геогр.н., доцента Недострелову Л.В.

– Магістрів, які навчаються за спеціальністю 103 «Науки про Землю», для яких була створена освітньо-професійна програма «Метеорологія» (90 кредитів ЄКТС). Склад робочої групи за наказом ректора ОДЕКУ №323 від 25 листопада 2016 р. включавк.геогр.н., проф. Iвус Г.П., д.геогр.н., проф. Семенову I.Г., к.геогр.н., доцента Боровську Г.О., к.геогр.н., доцента Семергей-Чумаченко А.Б., к.геогр.н., доцента Нажмудінову О.М.

На рівні підготовки «Бакалавр» (240 кредитів) освітньої-професійної програми «Атмосферні науки» на кафедрі метеорології та кліматології викладаються такі вибіркові навчальні дисципліни:

Фізика атмосфери –в результаті вивчення дисципліни студентам надаються фундаментальні знання про атмосферу, її взаємозв’язок з підстильною поверхнею та метеорологічний моніторинг для виконання прикладних досліджень в рамках Наук про Землю. Після вивчення дисципліни студент буде вміти аналізувати добовий та річний хід променистих потоків системи земля-атмосфера та знати особливості теплообміну в ґрунті.

Динамічна метеорологія (ВД2) –в результаті вивчення дисципліни у студентів формуються знання та уміння описувати та аналізувати фізичні механізми формування атмосферних процесів та основних закономірностей динаміки повітряних течій у різних частинах атмосфери. Після вивчення дисципліни студент буде володіти навичками роботи з рівняннями гідротермодинаміки для опису основних діючих сил та механізмів, які впливають на формування та розвиток атмосферних течій

Синоптична метеорологія (ВД3) – в результаті вивчення дисципліни студенти отримують знання та корисні навички, що необхідні для аналізу атмосферних процесів синоптичного масштабу та розробки прогнозів погоди загального призначення. Після вивчення дисципліни студент буде вміти: – визначати атмосферні об’єкти синоптичного масштабу, розпізнавати властивості баричних утворень на різних стадіях розвитку, причини їх переміщення та особливості еволюції; – складати аналітичний огляд синоптичних процесів та прогнозувати їх розвиток на наступну добу

Прикладна метеорологія та кліматологія (ВД6)– в результаті вивчення блоку „Фізичні основи впливу на атмосферні процеси” здійснюється загальнотеоретична підготовка фахівців, які володіють глибокими теоретичними знаннями в галузі фізичних основ впливу на атмосферні процеси та можуть приймати участь в програмах з активного впливу на атмосферні процеси. Після вивчення дисципліни студент буде вміти застосувати знання з фізичних механізмів впливу на умови хмаро- та опадоутворення для управління атмосферними процесами.

В результаті вивчення блоку „Фізика хмар та опадів” готуються фахівці, які володіють глибокими теоретичними знаннями, необхідними до поняття процесів хмароутворення, зародження та зростання хмарних часток, виникнення опадів та явищ, які пов’язані з ними. Після вивчення дисципліни студент буде вміти аналізувати закономірності утворення хмар різних форм та ідентифікувати розвиток опадів у цих хмарах.

В результаті вивчення блоку „Загальна циркуляція атмосфери та теорія клімату” студенти набувають системи знань про загальну циркуляцію атмосфери та теорію клімату для глибоких уявлень про фізичні чинники формування і змін глобального клімату. Після вивчення дисципліни студент буде вміти аналізувати основні складові загальної циркуляції атмосфери, використовуючи фізико-статистичний підхід до пояснень формування, змін та коливань клімату Землі.

В результаті вивчення блоку „Клімат полярних регіонів” здійснюється загальнотеоретична підготовка фахівців, які володіють глибокими теоретичними знаннями в галузі полярної кліматології та метеорології, а також закономірностей формування льодяних структур, їх фізико-механічних властивостей та особливостей географічного розподілу льоду на планеті. Після вивчення дисципліни студент буде вміти застосовувати знання в області кліматології полярних регіонів та гляціології для вирішення прикладних задач у сфері Наук про Землю.

Авіаційна та супутникова метеорологія (ВД7) –в результаті вивчення блоку авіаційної метеорології здійснюється підготовка фахівців, які володіють глибокими теоретичними знаннями та практичними навичками, які необхідні для якісного проведення метеорологічного забезпечення польотів з метою підвищення безпеки, регулярності та економічної ефективності повітряних перевезень. Після вивчення дисципліни студент буде вміти розробляти авіаційні прогнози погоди з урахуванням сучасних вимог до метеорологічного обслуговування повітряних перевезень.

В результаті вивчення блоку супутникової метеорології у студентів формується системи знань і навиків діагнозу і прогнозу атмосферних процесів різних масштабів і погодних умов з використанням інформації метеорологічних штучних супутників Землі, методів відновлення і використання супутникової і радіолокаційної інформації в аналізі та прогнозі погоди. Після вивчення дисципліни студент буде вміти ідентифікувати структуру хмарних полів різних масштабів та стадію їх еволюції, а також прогнозувати погодні явища з використанням супутникової інформації

На рівні підготовки «Магістр» (120 кредитів) освітньої-наукової програми «Кліматологія» на кафедрі метеорології та кліматології викладаються такі вибіркові навчальні дисципліни:

Динаміка та моделювання клімату– в результаті вивчення дисципліни студент отримує систему фундаментальних знань про фізичні механізми формування кліматичної системи та різноманітні чинники, зміна яких спричиняє зміни у кліматичній системі, про взаємозв’язки складових кліматичної системи, а також про основні принципи моделювання кліматичної системи. Після вивчення дисципліни студент буде вміти: – передбачувати можливі наслідки впливу змін клімату на життєдіяльність людства та різні галузі світової економіки; – давати рекомендації з впровадження заходів щодо зниження ризиків від наслідків змін клімату на населення та галузей економіки.

Методи аналізу випадкових метеорологічних процесів– в результаті вивчення дисципліни студенти засвоять основні методи досліджень випадкових процесів, якими є ряди метеорологічних, гідрологічних та океанологічних фізичних величин у залежності від часу чи координат трьохвимірного простору. Після вивчення дисципліни студент буде вміти досліджувати, аналізувати випадкові процеси та виявляти особливості зв’язків між ними.

Клімат України – в результаті вивчення дисципліни студентам надаються знання про причини формування клімату України, особливості кліматичних умов кожної пори року, характер розподілу по території основних характеристик клімату для обслуговування різних галузей практичної діяльності людини. Після вивчення дисципліни студент буде вміти аналізувати особливості формування клімату України, його змін, а також прикладних аспектів використання клімату у подальшій науковій роботі і практичній діяльності.

Аерокліматологія – в результаті вивчення дисципліни студентам надаються фундаментальні знання про основні закономірності глобального висотного режиму температури, вологості, геопотенціалу та циркуляції тропосфери й стратосфери, які необхідні для виконання прикладних досліджень в рамках Наук про Землю. Після вивчення дисципліни студент буде розуміти основні закономірності глобального висотного температурно-вологісного та баричного режимів атмосфери, а також особливості та переважаючі умови циркуляції в тропосфері й стратосфері обох півкуль.

Палеокліматологія – в результаті вивчення дисципліни у студентів формується розуміння механізмів формування та динаміки змін клімату в минулому. Після вивчення дисципліни студент буде вміти орієнтуватися у виборі методів та засобів вилучення палеокліматичної інформації у відповідності зі стандартами (технічними регламентами) та поставленими дослідницькими завданнями

Багатовимірний аналіз метеорологічних полів та атмосферних процесів– в результаті вивчення дисципліни у студентів формується система знань методів багатовимірного статистичного аналізу, які використовуються для досліджень статистичної структури метеорологічних полів та побудови статистичних моделей метеорологічних прогнозів. Після вивчення дисципліни студент буде вміти використовувати методи багатовимірного статистичного аналізу при дослідженні випадкових гідрометеорологічних процесів.

Екологічна кліматологія – в результаті вивчення дисципліни студентам надаються фундаментальні знання про екологічні властивості клімату, що проявляються у взаємовідносинах людини з природним середовищем та необхідні для коректного врахування найважливіших наукових досліджень в галузі біокліматології. Після вивчення дисципліни студент буде вміти оцінювати на основі метеорологічної інформації біокліматичні показники, які використовуються у курортології, кліматотерапії, рекреаційній діяльності.

На рівні підготовки «Магістр» (90 кредитів) освітньої-професійної програми «Метеорологія» на кафедрі метеорології та кліматології викладаються такі вибіркові навчальні дисципліни:

Динаміка та моделювання клімату– в результаті вивчення дисципліни у студентів формуються знання та уміння описувати та аналізувати фізичні механізми формування атмосферних процесів та основних закономірностей динаміки повітряних течій у різних частинах атмосфери. Після вивчення дисципліни студент буде вміти: – передбачувати можливі наслідки впливу змін клімату на життєдіяльність людства та різні галузі світової економіки; – давати рекомендації з впровадження заходів щодо зниження ризиків від наслідків змін клімату на населення та галузі економіки.

Спеціалізовані прогнози погоди– в результаті вивчення дисципліни у магістрів формуються знання та практичні навички для роботи у наукових та виробничих підрозділах в результаті вивчення впливу метеорологічних умов на діяльність різних галузей економіки та методичних основ метеорологічного забезпечення народного господарства. Після вивчення дисципліни магістр буде вміти: – виділяти макромасштабні та синоптичні процеси, які призводять до формування окремих гідрометеорологічних явищ, що впливають на певні галузі народного господарства; використовувати теоретичні знання для рішення конкретних оперативних задач по прогнозуванню таких явищ; знати: – теоретичні положення, що лежать в основі методів прогнозу погоди згідно особливостям діяльності конкретних галузей економіки; умови виникнення та методи прогнозування стихійних гідрометеорологічних явищ.

Середньо- та довгострокові прогнози погоди– в результаті вивчення дисципліни у магістрів формуються теоретичні знання та практичні навички для роботи у наукових та виробничих підрозділах в результаті вивчення основних відомостей про фактори та складові загальної циркуляції атмосфери, що обумовлюють довготривалі зміни та аномалії погоди, з метою якісного метеорологічного забезпечення різноманітних споживачів та організацій України. Після вивчення дисципліни магістр буде вміти: – визначати та аналізувати характеристики макропроцесів з метою середньо- та довгострокового прогнозування та використання в практичній діяльності метеорологічного забезпечення галузей народного господарства; знати: – ланки загальної циркуляції атмосфери та фактори довготривалих змін погоди; принципи складання середньо- та довгострокових прогнозів погоди; проблематику та основні напрями новітніх досліджень у середньо- та довгострокових прогнозах погоди.

Чисельні прогнози погоди та даунскелінг– в результаті вивчення дисципліни магістри набудуть теоретичних знань щодо принципів побудови систем чисельного прогнозу погоди на основі повних рівнянь гідротермодинаміки, методів параметризації атмосферних процесів та процедур модельного вкладення областей (даунскелінг) та практичних навичок у складанні алгоритмів чисельного розв’язання задач в модельних експериментах, візуалізації та інтерпретації результатів чисельних розрахунків метеорологічних полів для оперативного прогнозування погоди. Після вивчення дисципліни магістр буде вміти: – описувати основні компоненти моделі чисельного прогнозу погоди; створювати, налаштовувати і реалізовувати незалежні чисельні модельні експерименти; виконувати математичну обробку та візуалізацію результатів чисельних розрахунків метеорологічних полів; пояснювати переваги і недоліки чисельних прогнозів погоди та причини обмеженої передбачуваності атмосфери. знати: – основні принципи фізичної та математичної постановки задач чисельного прогнозу атмосферних процесів різних масштабів на основі повних рівнянь гідротермодинаміки; етапи формування чисельного прогнозу погоди; структурні елементи та архітектуру моделюючих систем, типи чисельних моделей прогнозу погоди та необхідні умови для їх роботи; способи оцінки якості продукції чисельних моделей та принципи її використання в оперативній практиці.

Мезометеорологія та наукастинг– в результаті вивчення дисципліни у магістрів формуються теоретичні знання щодо фізичних механізмів формування мезометеорологічних процесів в атмосфері та принципів їх математичного моделювання, та практичні навички у використанні відомостей про структуру і еволюцію мезомасштабних процесів для аналізу і прогнозу погоди за технологією наукастингу з метою сучасного метеорологічного забезпечення споживачів та організацій різних галузей економіки. Після вивчення дисципліни магістр буде вміти: – виділяти за комплексом аеросиноптичних даних ситуації, сприятливі для розвитку мезомасштабних систем мілкої та глибокої конвекції; аналізувати дані супутникового, радіолокаційного моніторингу та прогностичні дані чисельних моделей з метою наукастингуконвективних та інших явищ погоди. знати: – принципи визначення і види мезомасштабних циркуляційних систем та їх хмарність; фізичні механізми утворення мезомасштабних процесів в атмосфері та їх зв’язок з процесами інших масштабів; будову та аналіз системи рівнянь гідротермодинаміки для описання процесів мезомасштабу; принципи технології наукастингу.

Регіональна синоптика – в результаті вивчення дисципліни у магістрів формуються теоретичні знання щодо умов формування регіональних атмосферних процесів різних масштабів з врахуванням фонового стану макроциркуляції атмосфери під впливом фізико-географічних особливостей регіону, та практичні навички в аналізі та прогнозі регіональних циркуляційних систем та пов’язаних з ними умов погоди, в тому числі й екстремальних, з метою якісного короткострокового прогнозування погоди в умовах оперативних метеорологічних підрозділів. Після вивчення дисципліни магістр буде вміти: – використовувати знання про особливості атмосферних процесів того чи іншого регіону при короткостроковому прогнозуванні погодних умов; прогнозувати еволюцію регіональних синоптичних процесів та пов’язаних з ними погодних умов; знати: – закономірності розвитку атмосферних процесів різних масштабів; основні фізичні механізми впливу орографічних систем на атмосферні процеси синоптичного й підсиноптичного масштабу, та методи їх врахування в прогнозі еволюції регіональних процесів; типові траєкторії баричних утворень над різними регіонами Євразії.