9 березня 2024 року в Україні відзначали 210-ту річницю від дня народження нашого славетного поета, художника, мислителя Тараса Григоровича Шевченка.

Життя Великого Кобзаря є прикладом свідомого вибору людини, яка обрала нелегку, сповнену випробувань і боротьби дорогу служіння рідному народові.

Тарас Шевченко був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.

Тарас Шевченко підніс духовну велич і красу України на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ, його ім’я стало національним символом українського народу, він пробудив українську душу та утвердив духовну основу народу для боротьби проти поневолення. Шевченка називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм.

Пройшло 210 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне.

Шевченко писав про живе, про болюче, про неминуче. Кобзар знав майбутнє. Сьогодні, коли наш народ героїчно виборює свободу та незалежність, вірші поета, його заклики, пророцтва та заповіт є актуальні, як ніколи.

Тарас Шевченко є одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Він працював у галузях станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорту, малюнка олівцем і пером. Він є автором понад тисячі мистецьких творів.

Творчість Шевченка – багатогранна, як і його талант. Тарас Григорович був різнобічно обдарованим митцем, ліриком, творцем епічних поем, видатним драматургом. Літературна спадщина Тараса Шевченка, центральну роль в якій відіграє збірка поетичних творів «Кобзар», за правом вважається основою української літератури. «Заповіт» Великого Кобзаря перекладено більш ніж 100 мовами світу.

Саме багатогранності Шевченкового життя був присвячений виховний захід, проведений старшим викладачем кафедри соціально-гуманітарних наук Мирошниченко М.І. 11 березня 2024 року для студентів груп В-22, ГМ-22, ГЗ-22.

Студенти групи В-22 Легкоход М. та Бабаченко К. підготували презентації про життя і творчість Тараса Шевченка, про його роль у становленні нової української літературної мови.

Студенти Цюпка І. (група В-22), Шевченко В. (група В-22), Чорна Т. (група ГМ-22), Андрєєв Д. (група В-22) вшанували Кобзаря, продекламувавши улюблені поезії авторства Тараса Шевченка.

На завершення заходу старший викладач кафедри соціально-гуманітарних наук Мирошниченко М.І. провела гру «Шевченко багатогранний», метою якої було озирнути грані різнобічного таланту й творчості Генія українського народу – Тараса Григоровича Шевченка.

Завданнями гри були: сформувати компетентності: мовну, громадянську, навчально-пізнавальну, естетичну, емоційну; поглянути на Тараса Шевченка – відомого й невідомого: вкотре звернутися до прочитання його поезій і огляду художніх шедеврів, а також приділити увагу діяльності Кобзаря як прозаїка, видавця, географа, археолога, моделі, майстра епістолярного жанру тощо; пригадати ключові факти з біографії Т.Г. Шевченка та розповісти про малознані, але промовисті епізоди з його життя; показати тісний взаємозв’язок великого Шевченківського спадку з сучасністю, його вплив на гартування українського духу в боротьбі за свою свободу.

Вся творчість Тараса Шевченка пронизана гарячою любов’ю до рідного краю.

Його думи та полум’яне слово відображали прагнення трудового люду до кращої долі. Великий Кобзар став знаковою особистістю не лише української, а й світової літератури, здобувши право на безсмертя.

Тому навіть через віки прибуває джерело людської шани та поваги до нього.

Поезія Тараса Шевченка, незважаючи на численні заборони, стала нетлінною і важливою частиною духовної єдності українського народу.

Тож нехай святе поетове слово об’єднає всіх українців, незалежно від їх поглядів і переконань, задля щасливого мирного майбутнього України!