Березень в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково : щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас і щороку новим, неповторним. Тарас Григорович Шевченко – велика і невмируща слава українського народу.

Цьогоріч минає 210 років від дня народження Шевченка. Два століття! А він живе у своїх віршах-думах, картинах… І так буде завжди! Бо хтось повинен достукатися до наших сердець, нашого сумління й совісті. Ніхто не зробить цього краще від генія усього українського народу Тараса Шевченка.

З метою ознайомлення здобувачів освіти з маловідомими сторінками життя Тараса Григоровича Шевченка, вшанування пам’яті великого Кобзаря, виховання почуття патріотизму, гордості за свій талановитий народ на кафедрі гідрології суші для магістрів першого року навчання було організовано виховні заходи заступником директора НН ГМІ з виховної роботи  доц. Кічук Н.С. та куратором ст. викладачем Кущенко Л.В. 07.03.24  та 14.03.2024.

Великі дороги в широкий світ завжди починаються від стежки біля рідної оселі, а багатство й краса поезії – від материнської пісні, співаної над колискою.

Про своє нелегке дитинство Тарас Шевченко згадує у своїх віршах: «І золотої, і дорогої», «Мені 13 минало», «Не називаю її раєм».

Юнаком він був на чужині, там з’явились і перші твори. Але серце поета, разом з усіма його почуттями, щодня й щогодини було в Україні.

Посміхнулася доля Т.Г.Шевченку 1838 року. Було йому 24 роки. Благородні друзі викупили його з рабства, продавши портрет Жуковського, який написав Карл Брюллов. За волю Т.Г.Шевченка вони заплатили 2500 карбованців.

Ставши вільним, Шевченко вступив до Академії мистецтв. За час навчання одержав 3 срібні медалі за свої художні роботи. Подивіться ось на цю репродукцію, вона створена руками Шевченка.

На сьогодні збереглося 835 художніх творів Шевченка, що дійшли до нашого часу в оригіналах і частково в гравюрах на металі й дереві російських та граверів з інших країн, а також у копіях, що їх виконали художники ще за життя Шевченка. Уявлення про мистецьку спадщину Шевченка доповнюють відомості про понад 270 втрачених і досі не знайдених робіт.

Ще одна подія сталася дуже знаменна не тільки в житті Шевченка, а й важлива для всієї України – вихід у світ книги віршів «Кобзар» 1840 року.

Ось і перегорнули ми останню сторінку життя і творчості Великого Шевченка, але залишилося дуже багато маловідомих фактів про його життя та вшанування його творчості.

Доля генія була тяжка. Та навіки залишився з нами той, « хто зробив своє велике діло, не зазнав щастя живим і кого ждало інше щастя вже по смерті, тяжко зароблене щастя, безсмертна слава вовіки і віки…»

З метою більш глибокого та досконального вивчення життя Т.Г. Шевченко біла проведена  літературна гра-вікторина.

Студенти з цікавістю дізнавались невідомі для них факти та жваво відповідали на запитання вікторини.

Тарас Григорович Шевченко – велика і невмируща слава українського народу. У його особі український народ ніби об’єднав найкращі сили й обрав співцем своєї історичної слави та гіркої долі, виразником власних сподівань і прагнень. Під думи народні налаштовував свою ліру Кобзар, тому й оживало в його полум’яному слові все те, що таїлося в глибині душі народу.

Не заросте стежка до могили Тараса. Сьогодні вона стала широким трактом, по якому з усіх країн світу ідуть і ідуть сотні тисяч людей, щоб віддати шану великому Кобзарю.

Над широким Дніпром

У промінні блакить

І висока, і тиха могила.

В тій могилі співець

Незабутній лежить,

Що народу віддав свої сили…